Нам без книг ніяк не можна! Читання - ось найкраще вчення! Хто багато читає, той багато знає!

середа, 23 листопада 2022 р.

Правіла дорожні – не слова порожні


Ми не можемо уявити свого життя без транспорту, без доріг, світлофорів, пішохідних переходів. Відстані між районами, установами, магазинами такі значні, що подолати їх можна тільки за допомогою транспорту.

Отже, транспорт - наш вірний друг! Але, забуваючи про власну безпеку, нехтуючи правилами дорожнього руху, люди можуть стати жертвою своєї необдуманої поведінки. Адже транспорт може бути не тільки корисним, а й небезпечним, якщо не знаєш правил дорожнього руху.

·        Як переходити дорогу?

·        Який транспорт має перевагу на дорозі навіть перед світлофорами?

·        Як позначити себе на дорозі в темну пору доби?

На ті та інші запитання шукали відповіді сьогодні читачі – учні ЗОШ №110, 4-Б класу у філіалі бібліотеки №24  за допомогою книжок з виставки.

В усіх країнах світу діти намагаються ніколи не порушувати Правил дорожнього руху, тому що поведінка на дорогах - показник культури людини.

Бажаємо всім безпечних доріг!

Будьте вихованими!



вівторок, 22 листопада 2022 р.

Жнива розпачу

 

Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не поодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці!

Заплачте! Затужить! Заголосить!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас – бо ж ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

 

         Щороку четвертої суботи листопада відзначають День пам'яті жертв голодомору. Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не маємо права забувати її чорних сторінок. Адже довгі роки ми говорили між собою пошепки про ті страшні роки і сьогодні, коли ми маємо власну державу, настав час говорити про це вголос. Цього вимагає історія. Цього вимагають мільйони жертв.

Усі,  хто загинув у 1933 році голодною смертю, не могли безслідно зникнути. Наш народ заслуговує на шану й повагу. А пам’ятником жертвам хай буде наша пам’ять про минуле, небайдуже ставлення до національної трагедії, що спіткала наш народ у 1932-1933 роках.

           


Сьогодні у бібліотеці №24 читачі нашого мікрорайону приєдналися до вшанування пам’яті жертв тих жахливих подій.


вівторок, 8 листопада 2022 р.

Українське щире слово –наша гордість і краса


Я знаю: мова мамина – свята.

В ній вічний, незнищенний дух свободи.

Її  плекали душі і вуста

Мільярдів. Це – жива вода народу.

                                                                       (А.Адаменко)

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України:

“Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати

щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора

Літописця”.

Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав

відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав

про події, що відбувалися на його очах.

Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української

історії та словесності.

У кожного народу є своя мова. Вона для нього найрідніша і

найдорожча. Наша рідна мова – українська. Тільки українська земля могла

народити таку дивну, чарівну і мелодійну мову, мабуть тому, що в нашому

краю живе сама краса і казка.

Рідна мова – та, що першою засвоюється дитиною і залишається

зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків,

яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми

духовними надбаннями.

 Наші читачі, учні школи №110 завітали бібліотеки філії №24, щоб

разом відсвяткувати цей день. Діти читали вірші, співали пісні та приймали

участь у різних змаганнях.

А ще наші читачі Денисенко Артур та Марценіцина Маргарита

створили невеличку виставу за казкою «Котик і півник».







четвер, 27 жовтня 2022 р.

Природний скарб України


Нагодою для становлення Міжнародного дня Чорного моря стало те,

що 31 жовтня 1996 року урядові організації Болгарії, Румунії, Росії,

Туреччини, Грузії та України підписали «Стратегічний план дій із

відновлення та захисту Чорного моря». Необхідність в такому документі

виникла у зв'язку з небезпекою руйнування унікальних природних

комплексів водної території. Тоді ж було вирішено зробити 31 жовтня

Міжнародним днем Чорного моря.

Є цікава версія, що море назвали Чорним через жахливі шторми, під

час яких вода в морі темніє. Хоча, це буває дуже рідко.

У Чорному морі понад два десятки островів. Половина – належить

Україні.

Мабуть Вам цікаво знати, чи є кити у Чорному морі? Так є.

При слові «кит» ми зазвичай уявляємо собі океанічного гіганта,

непоспішно подорожуючого в океані. Однак окрім великих китів у

Світовому океані живуть і малі. До них відносяться, наприклад, кашалоти,

нарвали, дельфіни. Це китоподібні. Вони дихають повітрям, дитинчат

годують молоком.

У Чорному морі постійно мешкає три види китоподібних – дельфін-

афаліна, звичайний дельфін, або білобочка та морська свиня, або азовка.

 Чи можна підпалити Чорне море?

 Яку загрозу для Чорного моря становить сміття?

 Чому море світиться в темряві?

 Які знахідки в Чорному морі можуть здивувати?

На ті та інші запитання читачі бібліотеки №24 знайшли відповіді у цих

книжках.



середа, 26 жовтня 2022 р.

Героїчна Україна від минулого до сьогодення


Усі знають, що без минулого - немає майбутнього. Людство з

давніх давен зберегло дуже багато історичних відомостей. Сьогодні

існує величезна кількість наук, які допомогають вивчати минуле.

Усе, що відбувається з нами сьогодні, завтра буде вже історією.

Колектив бібліотеки №24 провів з учнямі ОЗОШ №110, 6-Б класу

історичну екскурсію від минулих часів України до сьогодення,

порівняв сучасні та тогочасні історичні події . Хай цей захід

допоможе учням зробити перші гідні кроки у визначені своїх

історичних та соціально- патріотичних позицій.







вівторок, 18 жовтня 2022 р.

До 170 річчя від дня народження К. Костанді

 Щирість, яка струменіє в усьому: в ідеї, кожному штриху, кожному мазку…

Киріак  Костанді – український педагог і художник, передвижник, писав пейзажі та картини побутового жанру в реалістичному стилі.

         Костанді  К. довгі роки працював в Одесі, де викладав у місцевому художньому училищі та був членом-засновником Товариства південноросійських художників, а також головою останнього у період 1892 – 1919 років. Директор Першої державної картинної галереї в Одесі з 1917 року та до своєї смерті 1921 року. Лауреат великої бронзової медалі та диплома Всесвітньої виставки 1900 року в Парижі. 1922 група його учнів і послідовників організувала в Одесі Художнє товариство ім. К. Костанді (існувало до 1929).

З життям і творчістю видатного одеського художника  сьогодні ознайомили своїх читачів, учнів 9-Б класу ЗОШ №110 бібліотекари філіалу №24.

Зустріч відбулася через ZOOM.






середа, 12 жовтня 2022 р.

Козацька доба – велична сторінка історії України

 

День захисників і захисниць України – державне свято, що відзначається 14 жовтня. Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом з назвою День захисника України. 14 липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала свято на День захисників і захисниць України.

Дата 14 жовтня вибрана не випадково: цього дня відзначається християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, а у 1999 році встановлений і День українського козацтва.

         12 жовтня з учнями ОЗОШ№110, 4-А класу пройшла зустріч присвячена цієї даті. Зустріч відбулася через ZOOM.







середа, 5 жовтня 2022 р.

Кольорові мелодії Осені

 

Осінь завжди зачаровує серце людини незбагненною красою кольорів і відтінків, та ще дивовижною красою природи. Кожен день не схожий на попередній. Бо кожного дня відбуваються зміни. То небо сине-сине безмежне і бездонне, то стало воно сірим і сумним, задощило густим дощиком, то знову засміялося сонце з висоти, розфарбувало дивосвіт, ніби літо повернулося.

Легенда про осінь

За народним переказом – Осінь старша дочка Сонця. Вона останньою залишила батьківський дім і стала четвертою порою року.

Посилаючи Осінь на Землю Сонце казало їй: «Збирай усе моє багатство. Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою і люди полюблять тебе». І Осінь, як ви бачите, виконує наказ Сонця, і кожного року дарує нам щедрі дарунки плодів і чарує нас своїм осіннім золотом.

До цього заходу наші читачі, учні ОЗОШ №110, 3-А класу підготували і
розповіли вірші про осінь та подарували нам свої малюнки.














середа, 7 вересня 2022 р.

Одеса – місто мого дитинства

 

Наше рідне місто – Одеса. Це місто-герой, перлина біля моря, Південна Пальміра, столиця гумору! Вона єдина у світі, унікальна. Одеса – це старовинні вулички, ласкаве Чорне море, найкращій оперний театр у світі! Це місто – мрія. Це місто ніколи не залишить вас байдужими.

Захід, присвячений нашому місту підготували і провели для учнів ЗОШ №110, 4-А класу бібліотекарі філіалу №24 за допомогою ZOOM, а після занять декілька учнів завітали до бібліотеки, щоб ознайомитися з книжками нашого фонду.





понеділок, 22 серпня 2022 р.

Він заповів нам сміх

 

( 100 років від дня народження)


«І я щасливий, що пишу

Хорошим людям на потіху.

Ловлю в очах іскрини сміху

І довго в серці їх ношу»

Павло Глазовий – безперечно наступник Остапа Вишні в українській літературі, який продовжив з гумором висвітлювати важливі теми українського народу, хоча вже і в віршованій формі. І його вклад значний, адже за своє життя Глазовий опублікував 13 збірок гумору та сатири для дорослих, 8 дитячих збірок віршів та багато інших творів. При цьому біографія поета-гумориста спокійна і розважлива. А його син Олекса, продовживши шлях батька, понині друкує татові доробки. За що ми маємо бути дуже вдячні, адже твори поета актуальні по сьогодні.

Павло Прокопович Глазовий – народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник Другой Світовий війни.

Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво».

Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Цікаві факти з життя поета

·        Пережив голодомор, на його очах померла голодною смертю молодша сестричка.

·        Пройшов Другу Світову і повернувся додому з трьома бойовими орденами, які… одразу пороздавав сусідським дітлахам.

·        Глазовий пережив нелюбов радянської влади. Партія боялася гострого пера Глазового і тримала його увесь час під ковпаком. Та заборонити Павла Прокоповича не могли. Його усмішки дуже любив народ.

·        Великий гуморист жив на вулиці великого романіста Льва Толстого в Києві досить скромно. Найбільше багатство – книги. Був не лише гарним співрозмовником, а ще й кулінаром.

·        В дитинстві мріяв стати учителем української мови.

·        Глазовий писав тексти для виступів дуже популярних тоді персонажів – Тарапуньки і Штепселя.

 

Пам’ятний знак поету-сатирику Павлу Глазовому відкритий 26 жовтня 2007 року і встановлено в смт. Казанка. На ньому викарбовано напис: «П.П.Глазовий (1922 – 2004). Корифею української сатири і гумору, земляку Павлу Прокоповичу Глазовому від вдячних нащадків» та слова великого поета:

 

Я так люблю веселий сміх,

Веселий сміх, що гріє всіх!

Переливаю в слово радість,

Яку в душі своїй зберіг.

І я щасливий, що пишу

Хорошим людям на потіху.

Ловлю в очах іскрини сміху

І довго в серці їх ношу.

 

                                    Глазовий Павло

Кухлик

Дід приїхав із села, ходить по столиці.

Має гроші — не мина жодної крамниці.

Попросив він:

— Покажіть кухлик той, що з краю. —

Продавщиця:

— Что? Чево? Я нє понімаю.

— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.

— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. —

Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:

— На Вкраїні живете й не знаєте мови. —

Продавщиця теж була гостра та бідова.

— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова. —

І сказав їй мудрий дід:

— Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда в моєї корови:

Має, бідна, язика і не знає мови.








четвер, 11 серпня 2022 р.

Веселі розваги у бібліотеці!

 




Змагання «Діти проти батьків» у філіалі №24

















 

Продовжуємо літні читання.

Повчальна казочка для дітей Наталі Забіли про двох неслухняних звіряток. Чи все буде добре? Чим закінчиться казка? Хочете знати? Тоді пропонуємо подивитися казочку-театр, зробленою нашими читачами.

Приємного перегляду!


Ви в дорозі? Або далеко від міста? Не маєте можливості взяти книгу в бібліотеці? Тоді пропонуємо вам такий варіант читання.

Заходьте на нашу сторінку в фейсбуці та читайте із задоволенням!





вівторок, 2 серпня 2022 р.

Квест «Привиди у бібліотеці»

 

Учасники гри отримали цікаві завдання,  ребуси та загадки від Привида  та Відьмочки, які весело та з задоволенням виконували.