Я знаю: мова мамина – свята.
В ній вічний, незнищенний дух свободи.
Її плекали душі і вуста
Мільярдів. Це – жива вода народу.
(А.Адаменко)
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України:
“Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати
щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора
Літописця”.
Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав
відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав
про події, що відбувалися на його очах.
Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української
історії та словесності.
У кожного народу є своя мова. Вона для нього найрідніша і
найдорожча. Наша рідна мова – українська. Тільки українська земля могла
народити таку дивну, чарівну і мелодійну мову, мабуть тому, що в нашому
краю живе сама краса і казка.
Рідна мова – та, що першою засвоюється дитиною і залишається
зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків,
яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми
духовними надбаннями.
Наші читачі, учні школи №110 завітали бібліотеки філії №24, щоб
разом відсвяткувати цей день. Діти читали вірші, співали пісні та приймали
участь у різних змаганнях.
А ще наші читачі Денисенко Артур та Марценіцина Маргарита
створили невеличку виставу за казкою «Котик і півник».
Немає коментарів:
Дописати коментар