Олекса Різінченко – письменник, мовознавець, просвітянин, громадський діяч, неперевершений майстер слова
…Рік народження Олекси
Різниченка на тлі нашої історії – трагічний і кривавий. Він народився 24 лютого
1937 року у місті Єнакієво, на Донбасі.
Про себе поет говорить: «Коли питають,
де народився, я відповідаю, що родом з тридцять сьомого». 1948 року родина,
тікаючи від голоду, переїхала до перебралась у село під Первомайськом
Миколаївської області.
Восени 1958 року
Олекса разом з товаришем Володимиром Барсуківським склали і надрукували
антипартійні листівки із закликами: «Довольно раскалывать мир на два так
называемых лагеря! Долой фашистскую диктатуру партии! Да здравствует подлинная
свобода народа!» І підпис – «Союз борьбы за освобождение народа».
Трибунал Одеського військового
округу у лютому 1960 року засудив молодих людей до 18 місяців суворого режиму.
Вони відбували строк у мордовських таборах, де юнаки й усвідомили себе
українцями. «Другую жизнь собрать я должен. И я клянусь, что соберу» – це був
останній вірш російською мовою.
Олекса Різників
звільнився 1 квітня 1961 року. Рішення було прийнято відразу – треба вчити
українську мову, тому й було обрано для навчання факультет української
філології Одеського університету ім. І.І. Мечникова.
Олекса Різниченко був вдруге
репресований за інакодумання у 1971-1977 р.р., загалом відбувши в таборах 7
років за антипартійну агітацію, поширення самвидаву та просто за те, що
українець – «Ти винен тим уже, що українець, І ця вина з народження твоя!».
По обох справах у 1991
році був реабілітований.
Взагалі творчість
Олекси Різниченка надзвичайно цікава і захоплююча, пронизана душевністю,
правдивістю та патріотизмом.
