Корифеї українського театру

                                                                Найкращим наш театр здається,

                                                     Поки живуть в серцях людей

                                                               І Кропивницький, й Заньковецька.

                                                  І кожен славний корифей!

           Театр – особливий і прекрасний світ. Дивлячись на сцену, забуваєш про все: про декорації, освітлення, акторів – тут поринаєш у зовсім інший світ, той, що існує лише на сцені, стаєш свідком чудового процесу, коли літературний твір оживає у сценічних образах. Театр вчить бачити прекрасне в житті та людях.

           На зустрічі, яка відбулася у філії №24 з учнями ОЗОШ№ 110 наші читачі ознайомилися з історією створення українського професійного  театру, та його засновниками.

Ми маємо феноменальний випадок в історії світової культури, коли, жертвуючи за для розпочатої справи маєтками, нехтуючи кар’єрою, здоров’ям, а деколи й свободою, театральні діячі творили добро – заводили храм мистецтва. Ті, кого називають корифеями українського театру, маючи дворянське походження і не аби які інтелектуальні здібності, могли б у славі і розкоші працювати артистами Імператорського театру. Та ці талановиті люди обрали шлях служіння рідному народові.

Всупереч обставинам, ніхто з них не зрадив своїх ідеалів, незважаючи на злидні, переслідування й життєві випробування.

Для зустрічі діти підготували розповідь про М, Заньковецьку, якої у цьому році виконується 165 років і яку називають легендою української сцени.

Бібліотекар Чухрієнко І.С. доповнила цю зустріч розповіддю про видатного актора Одеського академічного театру музичної комедії – М. Водяного, ім’я якого носить цей театр.

На зустрічі учні читали вірші та співали українські пісні.

Сподіваємося, що мабуть хтось з них буде відроджувати славу своїх славетних попередників.

Любов дарує крила

     14 лютого зустріч з учнями 7 класу ми присвятили чудесному святу – Дню Святого Валентина. Традиція святкування Дня закоханих прийшла в нашу країну не так давно, але одразу прижилась і здобула належне місце серед улюблених свят. На цієї зустрічі ми запропонували нашим гостям багато конкурсів, вікторин, віршів та пісень. Після заходу діти ще довго не бажали розходитися.

Світ квітів Катерини Білокур.

Катерина Білокур – художниця, котра своїми полотнами й душею виспівала дивовижну красу України у квітах. На полотнах квіти живуть своїм потайним буттям: радіють, печаляться співають приворожливих пісень, кружляють у чаклунському танці. І дивляться в душу – уважно та проникливо.

Талант її був великим та багатогранним. Білокур залишила нам у спадок виразні портрети, поетичні пейзажі, чудову графіку, соковиті натюрморти та ніжні акварелі. А її вишиванки були істинними витворами національного мистецтва.

Дивує також літературний дар Катерини Василівни, яка писала казки та оповідання. Створила п’єсу про своє життя, та, нажаль, рукопис не зберігся.

29 січня на зустрічі з учнями 110 школи в бібліотеки-філії №24 наші читачі дізналися про сумну долю визначної особистості та ознайомилися з її творчістю.

 

Все, що душа довірила словам

Наша дума, наша пісня

Не вмре не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Україна – співучий край. На світі більше немає землі, де пісні лилися б так широко і вільно. Де так просторо було б голосу і музиці. Пісенна лірика – одне з найбільших мистецьких надбань українського народу. Нашу пісню легко пізнати вже за першими акордами. Надзвичайні мелодійність, гармонія, поетичність, чуйність, життєлюбність є невід’ємними рисами української пісні.

Яке ж це диво дивне – народна пісня! І яку владну сілу таїть вона в собі.

Красу і силу народної пісні глибоко розуміли визначні діячі нашої літератури і мистецтва. На зустрічі 23 січня  з читачами філії №24  звучало багато пісень відомих українських авторів та виконавців. Також діти ознайомились з історіями створення відомих українських пісень, що давно вже стали народними.

Виставка, яку підготували у бібліотеці буде в нагоді усім нашим користувачам.

Ми не пустимо нудьгу у дім: Свято Миколая у бібліотеці

Святий Миколай дуже шанований українцями, його вважають найближчим до Бога  святим.

19 грудня українці влаштовували веселе свято. Тому у цей день до бібліотеки №24 зазирнули учні ОЗОШ №110, 7 – А класу на веселу розвагу. Вони підготували вітання до Святого Миколая. Приймали участь у веселих конкурсах та розвагах, співали пісні.

В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день Святого Миколая опікуватися сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки і свято.

Зі свята всі учні пішли задоволені і з подарунками.

   

 

Я не знаю ні «Аз» ні «Буки» - прийде Наум і змусить до науки

За народним уявленням, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства. А тому селяни були переконані: якщо на свято пророка почати навчання, то дитина успішніше засвоїть знання, набереться розуму.

У давні часи в Україні майже не було шкіл. Але діти прагнули навчатися грамоті. Вони збирались в якісь хати. До них приходив дяк і вчив їх читати Святе Письмо. Коли хтось із учнів закінчував читати книжку, це було значною подією не тільки  житті учнів, а й їхніх батьків. З цієї нагоди батьки варили великій горщик смачної каші та відносили його учням. Уві дружно сідали до столу та їли кашу. Пізніше дітей, які їли разом таку кашу, починали називати «однокашниками». Цей вислів ми вживаємо й досі.

 Хоча згодом початок навчання вже припадав на інший місяць, але в ремісничих цехах і при братствах продовжували давню традицію – майстри набирали собі учнів на свято Наума. Збереглося чимало прислів’їв та приказок про святого Наума.

 Де які з них нагадали і наші читачі – учні 110 школи, 8-А класу на зустрічі, що відбулася у філії №24, де   ще раз нагадали, що прийшов Наум – пора братися за ум! І привітали всіх зі святом єднання шкільної родини!

Спокус - безліч, а здоров’я одне

Життя дається лише раз,

Треба багато встигнути зробити.

Тільки здоровий спосіб життя,

Нам допоможе всього досягти.

 

Здоров’я – найцінніше багатство. Великим щастям  для людини вважаються збереження здоров’я та працездатності до самої старості. Отже, про здоров’я та його збереження йшла сьогодні мова на зустрічі з учнями ООШ 130, 9-А класу, яку підготували бібліотекари філії №24.

«Здоров’я – це нічого, але все без здоров’я – ніщо» такий афоризм дійшов до нас ще с давніх часів. Здорова людина – це така людина, яка життєрадісно й охоче виконує обов’язки, покладені на неї життям, и повністю реалізує свої фізичні й розумові здібності.

Наше здоров’я залежить від таких основних чинників: спадковості, екології, рівня медицини, способу життя.

Спосіб життя – це той чинник здоров’я, який майже цілком залежить від нашої поведінки.

Такі чинники як вживання алкоголю, тютюнопаління, уживання наркотиків псують наше здоров’я.

Зараз куріння стало глобальним лихом. Щорічно від хвороб викликаних курінням, в світі помирає більше 700 тис. людей.

Алкоголь – шкідливий для мозку. В наслідок одного сильного сп’яніння гине 20 000 клітин головного мозку. Алкоголь викликає залежність: психологічну і фізіологічну.

Але саме страшне – це наркотики. У підлітків наркотична залежність розвивається набагато швидше, ніж у дорослих. 

Ми надіймось, що цей захід переконав присутніх на зустрічі у тому, що шкідливі звички дуже шкодять здоров’ю людини, а книжки, які запропонували бібліотекари допоможуть нашим читачам провести своє дозвілля з користю.