Найкращим наш театр здається,
Поки живуть в серцях людей
І Кропивницький, й Заньковецька.
І кожен славний корифей!
Театр – особливий і прекрасний світ. Дивлячись на сцену, забуваєш про все: про декорації, освітлення, акторів – тут поринаєш у зовсім інший світ, той, що існує лише на сцені, стаєш свідком чудового процесу, коли літературний твір оживає у сценічних образах. Театр вчить бачити прекрасне в житті та людях.
На зустрічі, яка відбулася у філії №24 з учнями ОЗОШ№ 110 наші читачі ознайомилися з історією створення українського професійного театру, та його засновниками.
Ми маємо феноменальний випадок в історії світової культури, коли, жертвуючи за для розпочатої справи маєтками, нехтуючи кар’єрою, здоров’ям, а деколи й свободою, театральні діячі творили добро – заводили храм мистецтва. Ті, кого називають корифеями українського театру, маючи дворянське походження і не аби які інтелектуальні здібності, могли б у славі і розкоші працювати артистами Імператорського театру. Та ці талановиті люди обрали шлях служіння рідному народові.
Всупереч обставинам, ніхто з них не зрадив своїх ідеалів, незважаючи на злидні, переслідування й життєві випробування.
Для зустрічі діти підготували розповідь про М, Заньковецьку, якої у цьому році виконується 165 років і яку називають легендою української сцени.
Бібліотекар Чухрієнко І.С. доповнила цю зустріч розповіддю про видатного актора Одеського академічного театру музичної комедії – М. Водяного, ім’я якого носить цей театр.
На зустрічі учні читали вірші та співали українські пісні.
Сподіваємося, що мабуть хтось з них буде відроджувати славу своїх славетних попередників.
Немає коментарів:
Дописати коментар