Я не знаю ні «Аз» ні «Буки» - прийде Наум і змусить до науки

За народним уявленням, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства. А тому селяни були переконані: якщо на свято пророка почати навчання, то дитина успішніше засвоїть знання, набереться розуму.

У давні часи в Україні майже не було шкіл. Але діти прагнули навчатися грамоті. Вони збирались в якісь хати. До них приходив дяк і вчив їх читати Святе Письмо. Коли хтось із учнів закінчував читати книжку, це було значною подією не тільки  житті учнів, а й їхніх батьків. З цієї нагоди батьки варили великій горщик смачної каші та відносили його учням. Уві дружно сідали до столу та їли кашу. Пізніше дітей, які їли разом таку кашу, починали називати «однокашниками». Цей вислів ми вживаємо й досі.

 Хоча згодом початок навчання вже припадав на інший місяць, але в ремісничих цехах і при братствах продовжували давню традицію – майстри набирали собі учнів на свято Наума. Збереглося чимало прислів’їв та приказок про святого Наума.

 Де які з них нагадали і наші читачі – учні 110 школи, 8-А класу на зустрічі, що відбулася у філії №24, де   ще раз нагадали, що прийшов Наум – пора братися за ум! І привітали всіх зі святом єднання шкільної родини!