Нам без книг никак нельзя! Чтение – вот лучшее учение! Кто много читает, тот много знает!

полочка

вторник, 21 ноября 2017 г.

Літописець долі рідного народу

Похилився поет над минулим,
Доторкнувся до споминів струн.
Аж раптово над ним промайнуло
Старосвітське: «Не ввесь я умру».
Б.-І. Антонич
Українська література подарувала нашому народові, зокрема його молодому поколінню, багато духовних скарбів, художніх цінностей. Багато творів наших письменників тривалий час не перевидавалися, замовчувалися. На цей час їхні імена очищуємо від необ’єктивних оцінок, зневаги, а твори повертаємо народові. Сьогодні українському письменнику Богданові Лепкому після довгого і несправедливого замовчування повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець, він зробив вагомий внесок в історію рідної культури.
Богдан зростав у колі літературно обдарованої сім’ї. Мальовниче Поділля й саме село Крегулець, де він народився, зачарувало майбутнього поета барвами українського фольклору. З уст бабусі він чув багато казок, легенд, батько писав ліричні вірші, мати була закохана в народну пісню.
На зустрічі, яка 21 листопада відбулася у бібліотеці – філії №24 з учнями ООЗОШ №19, 9-Б класу, познайомилися з творчістю цього письменника. Читачі були ознайомлені з його автобіографічною повістю  «Казка мого життя». Сподіваємося, що розповіді видатної особистості про себе і своє життя стануть у пригоді всім, кому не байдужа історія та культура рідного народу.

Особливе місце у творчості Б. Лепкого займає його цикл історичних повістей про гетьмана України Івана Мазепу. Гетьман у Б. Лепкого – визначний державний діяч, вождь української нації, у роздумах якого домінує турбота про сучасне та майбутнє України. «Жити не для себе, а для України» ці слова стали девізом для не одного покоління українських патріотів.







Комментариев нет:

Отправка комментария