Засуджені та незломлені

Засуджені та незломлені:

поети і письменники «Розстріляного Відродження»

 

Розстріляне Відродження… це назва найтрагічнішого з часі, який пережила вітчизняна культура в 30-ті роки ХХ століття. Багато поетів, прозаїків, перекладачів, літературних критиків, літературознавців, викладачів, театральних діячів стали тоді жертвами сталінського режиму.

  Трагічна доля покоління літературних митців 20-30 років минулого століття продемонструвала нам усю силу і безсмертя українського духу, творчий потенціал наших співвітчизників, необхідність власного шляху і незалежності від впливу іноземних культур. Тільки в таких умовах можливо створити власну національну культуру та літературу і довести її до найвищого світового рівня.

В приміщенні бібліотеки-філії №24 відбулася зустріч з учнями 8 класу ОЗОШ №110 присвячена трагічним часам української культури. З захоплення слухали розповіді про книги та уривки з запропонованих бібліотекарами книг. 

 

Жіноча доля Марусі Чурай у творчості Л. Костенко

Тобі дано і вірити, й кохати.
А що мені? Які такі куші?!
Нелегко, кажуть, жити на дві хати.
А ще нелегше — жить на дві душі.

Маруся Чурай» Ліни Костенко — не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це — партитура вічних мотивів духовного буття народу. Якщо в національному письменстві є такі твори, як «Маруся Чурай», значить воно не безнадійне і не безнадійна доля того слова — воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу.

Зустріч, присвячена Марусі Чурай, відбулася з учнями ОЗОШ №45.

З образом марусі Чурай діти ознайомилися і за романом Л. Костенко. І зрозуміли, що між легендою про Марусю Чурай і сюжетною лінією роману Л. Костенко є певна розбіжність. Письменниця подає свою інтерпретацію легенди про Чураївну. Та цим не принижується значення роману, бо і в легенді, і в романі Маруся — не просто дівчина: «Це голос наш. Це — пісня. Це — душа».

9 листопада— День української писемності та мови.

Мово, моя мово – мовонько шовкова,

У вінку біленькім – світла і легка.

Ти для мене завжди бажана й святкова.

І мене без тебе на землі нема.

Л. Лужецька.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи й відкриття. Але найбільшим було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

Рідна мова – та, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”,- казав С. Шелунін.

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.

Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності.

 До наших читачів, учнів школи №95 завітали бібліотекари філії №24, щоб разом відсвяткувати цей день. Діти читали вірші, співали пісні та приймали участь у різних змаганнях.

«З книгою - через роки»

У тиші храму, де живуть слова,

І мови, й пісні рідної до болю,

Ти опромінена і трепетно жива,

Чаклуєш всіх великою любов'ю.

 

Хвилюєш душу, лиш як зазвучить

Рядок, що сяє в променях світання,

Або коли осінньо – ніжна мить

Враз спалахне кольорами востаннє.

 

А серце – тук!.. Щемливе серце: тук!..

І ще раз: тук!.. І не дає спокою…

У тиші Храму Книг той перегук –

Це світ краси, народжений тобою.

 

І я черпаю із його криниць,

Немов з молитви на саму Покрову,

Тепло і ласку маминих зіниць

І вільну правду в українськім слові.

 

То як мені, вже зрілому в літах,

Перед тобою не склонять коліно!..

О, Мудросте, захована в книжках,

Ти невмируща, й у віках нетлінна.

 

          Сьогодні наша бібліотека відзначає ювілей. Їй рівно 65 років. Великий це термін чи малий, але це дата гідна великої поваги. Всі ці роки бібліотека користується заслуженим авторитетом у юних жителів мікрорайону. Саме сюди поспішають вони, щоб доторкнутися до безцінного багатства - її величності книги, що відкриває шлях до знань і духовного зростання.

Багато років керує нашою системою директор, Заслужений Працівник Культури України, автор книг - спогадів серії «Імена одеської кіностудії» - Лазарева Галина Яківна. Саме вона є натхненником всіх кращих починань і змін, які відбуваються в бібліотечній системі. Галина Яківна, просимо Вас до слова.

          Будь-яке свято - це завжди багато друзів, гостей, теплі слова привітань. Наше свято відвідали заступник голови Малиновської районної адміністрації Миколайчук Ганна Валентинівна , наші партнери та колеги з інших дитячих бібліотек міста. Читачі бібліотеки підготували святковий концерт.

Квест для читателей в Одессе

Прекрасные последние осенние деньки. Централизованная библиотечная система для детей Одессы провела городской конкурс для читателей. Состязание для команд четырех районов города на тему: «Основы личной безопасности», на морских склонах в форме квеста.  Все остались очень довольны.

 

Я все життя служив кіномистецтву.

«Лише сильним дано право на безсмертя»

Олександр Довженко

Легендарна Одеська кіностудія відсвяткувала у цьому році своє 100-річчя. Вона є однією із найдавніших у світі та може похвалитися понад 700 фільмами різних жанрів. На студії свого часу працювали такі майстри, як Віра Холодна, Олександр Довженко, Кіра Муратова та інші. В бібліотеці №24 пройшла зустріч присвячена цієї даті. За рекомендацією бібліотекарів діти вчинили екскурсію на Одеську кіностудію. Наші читачі познайомилися з історією кіностудії, відвідали її музей, зали, присвячені життю і творчості Віри Холодної, Олександру Довженку, Володимиру Висоцькому, меморіал діячам кіно, загиблим в роки Великої Вітчизняної війни. Школярі побували в знімальних павільйонах, де змогли своїми очима побачити творчий процес створення кінофільмів, дізналися дивовижні факти про зародження і розвиток кінематографу в Одесі, побачили костюми з фільмів "Д'артаньян і три мушкетери", "В'язень замку Иф", "У пошуках капітана Гранта»

 

Знов вересень прийшов на наш поріг

Перший дзвоник у школі №110