Нам без книг ніяк не можна! Читання - ось найкраще вчення! Хто багато читає, той багато знає!

понеділок, 18 листопада 2019 р.

Жіноча доля Марусі Чурай у творчості Л. Костенко


Тобі дано і вірити, й кохати.
А що мені? Які такі куші?!
Нелегко, кажуть, жити на дві хати.
А ще нелегше — жить на дві душі.
Маруся Чурай» Ліни Костенко — не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це — партитура вічних мотивів духовного буття народу. Якщо в національному письменстві є такі твори, як «Маруся Чурай», значить воно не безнадійне і не безнадійна доля того слова — воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу.
Зустріч, присвячена Марусі Чурай, відбулася з учнями ОЗОШ №45.
З образом марусі Чурай діти ознайомилися і за романом Л. Костенко. І зрозуміли, що між легендою про Марусю Чурай і сюжетною лінією роману Л. Костенко є певна розбіжність. Письменниця подає свою інтерпретацію легенди про Чураївну. Та цим не принижується значення роману, бо і в легенді, і в романі Маруся — не просто дівчина: «Це голос наш. Це — пісня. Це — душа».





середу, 6 листопада 2019 р.

9 листопада— День української писемності та мови.

Мово, моя мово – мовонько шовкова,
У вінку біленькім – світла і легка.
Ти для мене завжди бажана й святкова.
І мене без тебе на землі нема.
Л. Лужецька.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи й відкриття. Але найбільшим було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
Рідна мова – та, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. “Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла”,- казав С. Шелунін.
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Нестор-Літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.
Преподобного Нестора-Літописця вважають батьком української історії та словесності.
 До наших читачів, учнів школи №95 завітали бібліотекари філії №24, щоб разом відсвяткувати цей день. Діти читали вірші, співали пісні та приймали участь у різних змаганнях.