Порожня зона, край мовчання.

Хай стане мир міцнішим у стократ

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження, набат,

Його уроків людство не забуде.

Чорнобиль…  Мертва зона… Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Зростають деревами, кущами, травою опромінені села і міста. Вони порожні. Мертві. Поступово руйнуються хати, багатоповерхові будинки. Разом з ними руйнуються і зникають неповторні цінності поліської давнини.

Кохану землю вбили без ножа.

Витає смерть невидима над ними.

Волає криком зболена душа.

Димить реактор горя небесами.

Своєрідними літописцями чорнобильської трагедії стали українські письменники: Володимир Яворівський, Борис Олійник, Ліна Костенко, Іван Драч та інші.

Сьогодні до учнів 130 школи  завітали бібліотекарі філії №24, щоб вшанувати пам’ять тих сумних днів.

Не забувай кривавій захід сонця, коли в руїнах рідний край.

Погибшим – быть бессменно на посту,

Им жить в названьях улиц и в былинах.

Их подвигов святую красоту

Отобразят художники в картинах.

Живым – героев чтить, не забывать,

Их имена хранить в бессмертных списках,

Об их отваге всем напоминать

И класть цветы к подножьям обелисков.

З 5 серпня по 16 жовтня 1941 року була 73-денна оборона Одеси, яка стала одним з найяскравіших прикладів  стійкості і героїзму, єдності армії і народу. Одесі судилося пережити два з половиною роки фашистської окупації. Але кривавий терор не злякав одеситів. З перших днів окупації в місті стали діяти підпільники, розвідувально-диверсійні групи, партизани.

Навесні 1944 року наше місто скинуло тяжкий тягар окупації .

 10 квітня війська 3-го Українського фронту під командуванням уродженця Одеси Р. Я. Малиновського звільнили місто.

Цей день став одним з найулюбленіших одеситами.

Сьогодні в бібліотеці №24 разом з нашими читачами - учнями ЗОШ №110 згадували про події та героїв тих днів. На зустрічі звучали вірші, пісні.

До ювілею Великого Кобзаря

І став для нас Шевченко заповітом,

Безсмертним, як саме людське життя.

Ми будем славить перед цілим світом

Живе й святе Шевченківське ім’я!

9 березня виповнюється 205 років від дня народження великого українського пророка, поета, художника Т. Г. Шевченка. Безперечно, це одна з найвидатніших постатей нашого народу. Загадку феномену особистості Шевченка досі не розгадано. Феномен поета відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять.

На зустріч, присвячену цієї даті завітали наші читачі – учні ОЗОШ № 110, де вони ознайомились з життям та творчістю Т.Г. Шевченка.

Діти  читали вірші, прослухали пісні на вірші поета, дивились уривки з документальних фільмів «Шевченко – художник» і «Обличчя української історії: Т .Г. Шевченко». Наприкінці  заходу діти відповідали на запитання вікторини за його  творчістю.

Книгоманія - 2019

3 березня у філії № 39 відбувся 1 етап  Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія-2019»

Конкурс проводиться з метою:

- підвищення рівня читацької та культурної компетентності дітей через заохочення їх до систематичного читання; розвитку комунікативних навичок, критичного мислення, кращої соціалізації і самореалізації завдяки читанню;

- підвищення суспільного значення і ролі шкільних, сільських і дитячих бібліотек в процесі соціальної адаптації і набуття культурної компетентності дітей;

- сприяння створенню належних умов для рівного доступу до книжок і літератури на різних, у тому числі електронних, носіях, незалежно від рівня розвитку дітей, їхніх фізичних та інтелектуальних можливостей, забезпеченості і місця проживання.

- популяризації читання серед дитячого населення України.

У конкурсі прийняли участь читачі бібліотек Малиновського району міста Одеса. На конкурсі діти представляли книжки сучасних українських і світових авторів. Після виступу, поки журі підводило підсумки,  бібліотекарі філії № 39 для учасників конкурсу провели цікаву екскурсію.

Переможцем конкурсу стала Ткаченко Валерія – читач філії № 19.

Масляна, Масляна, не чекай, до нас у гості завітай

                                                  А вже скоро в нас весна, наче квітка чарівна.
                                                    Вже не довго до тепла - до Петра і до Павла.
                                                    Великдень в добрий час поспішає вже до нас.

                                                    А сьогодні - гай гуде! Щира масляна іде!

Сьогодні учні 110 школи зібралися у бібліотеки-філії №24, щоб дізнатися як відмітити старовинне свято проводів зими – Масляну.

Масляна або Масниця - одне з календарно-побутових свят, яке пов'язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. Адже цілих 7 днів можна вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця і щодня – вареники з сиром, политі сметаною… 

Набиралися сил перед довгим постом. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром, пекли млинці, круглі, як сонечко.

 У давні часи люди вірили, що сонце – жива істота. Воно може бути добрим і ласкавим, або злим і непривітним. Звідси і виник звичай пекти млинці на Масляну. Круглі, гарячі, вони нагадують сонечко. Разом із круглими, рум’яними млинцями вони з’їдають ( отримують) частинку його тепла і сили. Пізніше свято перетворилося на розвагу, гуляння, присвячені проводам зими.

 І в наші дні ще кажуть у народі замість «широко живеш» - «масло їж».

Вибачай, Зима, хай живе Весна.

Веселі вікторині, конкурси, прислів’я, пісні та вірши звучали і на нашій зустрічі.

 Ну що ж, всі пригоди на сьогодні закінчилися, але попереду цілий Масляний тиждень з веселими конкурсами, естафетами, смачними частуваннями, традиційними млинцями.

Корифеї українського театру

                                                                Найкращим наш театр здається,

                                                     Поки живуть в серцях людей

                                                               І Кропивницький, й Заньковецька.

                                                  І кожен славний корифей!

           Театр – особливий і прекрасний світ. Дивлячись на сцену, забуваєш про все: про декорації, освітлення, акторів – тут поринаєш у зовсім інший світ, той, що існує лише на сцені, стаєш свідком чудового процесу, коли літературний твір оживає у сценічних образах. Театр вчить бачити прекрасне в житті та людях.

           На зустрічі, яка відбулася у філії №24 з учнями ОЗОШ№ 110 наші читачі ознайомилися з історією створення українського професійного  театру, та його засновниками.

Ми маємо феноменальний випадок в історії світової культури, коли, жертвуючи за для розпочатої справи маєтками, нехтуючи кар’єрою, здоров’ям, а деколи й свободою, театральні діячі творили добро – заводили храм мистецтва. Ті, кого називають корифеями українського театру, маючи дворянське походження і не аби які інтелектуальні здібності, могли б у славі і розкоші працювати артистами Імператорського театру. Та ці талановиті люди обрали шлях служіння рідному народові.

Всупереч обставинам, ніхто з них не зрадив своїх ідеалів, незважаючи на злидні, переслідування й життєві випробування.

Для зустрічі діти підготували розповідь про М, Заньковецьку, якої у цьому році виконується 165 років і яку називають легендою української сцени.

Бібліотекар Чухрієнко І.С. доповнила цю зустріч розповіддю про видатного актора Одеського академічного театру музичної комедії – М. Водяного, ім’я якого носить цей театр.

На зустрічі учні читали вірші та співали українські пісні.

Сподіваємося, що мабуть хтось з них буде відроджувати славу своїх славетних попередників.

Любов дарує крила

     14 лютого зустріч з учнями 7 класу ми присвятили чудесному святу – Дню Святого Валентина. Традиція святкування Дня закоханих прийшла в нашу країну не так давно, але одразу прижилась і здобула належне місце серед улюблених свят. На цієї зустрічі ми запропонували нашим гостям багато конкурсів, вікторин, віршів та пісень. Після заходу діти ще довго не бажали розходитися.