Літописець долі рідного народу

Похилився поет над минулим,

Доторкнувся до споминів струн.

Аж раптово над ним промайнуло

Старосвітське: «Не ввесь я умру».

Б.-І. Антонич

Українська література подарувала нашому народові, зокрема його молодому поколінню, багато духовних скарбів, художніх цінностей. Багато творів наших письменників тривалий час не перевидавалися, замовчувалися. На цей час їхні імена очищуємо від необ’єктивних оцінок, зневаги, а твори повертаємо народові. Сьогодні українському письменнику Богданові Лепкому після довгого і несправедливого замовчування повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець, він зробив вагомий внесок в історію рідної культури.

Богдан зростав у колі літературно обдарованої сім’ї. Мальовниче Поділля й саме село Крегулець, де він народився, зачарувало майбутнього поета барвами українського фольклору. З уст бабусі він чув багато казок, легенд, батько писав ліричні вірші, мати була закохана в народну пісню.

На зустрічі, яка 21 листопада відбулася у бібліотеці – філії №24 з учнями ООЗОШ №19, 9-Б класу, познайомилися з творчістю цього письменника. Читачі були ознайомлені з його автобіографічною повістю  «Казка мого життя». Сподіваємося, що розповіді видатної особистості про себе і своє життя стануть у пригоді всім, кому не байдужа історія та культура рідного народу.

Особливе місце у творчості Б. Лепкого займає його цикл історичних повістей про гетьмана України Івана Мазепу. Гетьман у Б. Лепкого – визначний державний діяч, вождь української нації, у роздумах якого домінує турбота про сучасне та майбутнє України. «Жити не для себе, а для України» ці слова стали девізом для не одного покоління українських патріотів.

Як тебе не любити, рідна мова моя

У цей світ ми увійшли малюками,

У світ багатий, загадковий і казковий.

Стежину колисковими піснями

Матуся нам стелила у світ мови.

Державне свято, встановлене 9 листопада 1997 року Указом Президента України.

За православним календарем - це день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця першого історика Київської Русі. Вважають, що саме з нього і починається писемна українська мова.

Історія кожного народу має героїчні, щасливі і нещасливі сторінки. Україні судилося  зазнати багатьох поневірянь. Нам забороняли мати власну історію,культуру,мову. Із шкіл вилучають букварі, закривають українські школи. Валуєвський циркуляр (1863 р.) забороняє друкування книг українською мовою та український театр у  Східній Україні. Емський указ 1876 року заборонив ввезення українських книг з-за кордону, у 1888 р. вживати українську мову в офіційних установах і давати українські імена під час хрещення. У 1895 р. заборонили друкувати українські книги для дітей.

 Проте в час найбільшого культурного занепаду, з виходом «Енеїди» І.П. Котляревського в 1798 році, написаної живою розмовною мовою, починається навий етап у розвитку української літературної мови, мистецтва і науки.

З проголошенням незалежності України розпочалося відродження української мови.

Сьогодні українська мова є державною мовою в Україні. А мова – це золотий запас душі народу.

8 листопаду на зустріч в бібліотеку – філію №24 завітали учні ОЗОШ №110, 5-Б класу присвячену цієї даті. Діти з задоволенням читали вірші улюблених українських поетів рідною мовою.

Також учням розповіли багато цікавих фактів про мови світу. Наприклад: найдовший алфавіт у світі – камбоджійський. У ньому 74 букви.

У Гавайському алфавіті лише 12 букв.

Найстародавніша буква - «О». вперше вона з’явилася у фінікійському алфавіті біля 1300 року до н. е. і з того часу зовсім не змінилася.

Є припущення, що писемність на території  України мала кілька варіантів. Одним із варіантів можна вважати писемність Північного Причорномор’я, де користувалися абеткою, ідентичною грецький або римський,  а в східних районах була писемність відома под. назвою сарматських знаків.

Я = мы, или турнир знатоков хороших манер

Этикет – это часть мировой культуры. Это искусство, которому надо учиться.

Гармоничное построение взаимоотношений в семье и коллективе, способны создать собственный позитивный имидж.

Чтобы познакомиться с историей этикета в гости в читальный зал библиотеки №24 заглянули учащиеся ООШ№110, 4-Б класса вместе со своим классным руководителем.

Конечно, нет лекарства от ошибок. Но многого можно избежать, зная немудреные правила поведения. Ребята дружно обсуждали предложенные им задачи «не на умножение, а на уважение».

Встреча прошла очень весело. У гостей возникло много вопросов, ответы на которые им помогут найти и книги нашей библиотеки.

В руках мастеров рождается чудо.

                                                        Бывают руки непростые,

                                                          На вид, как все, - обычные.

                                                   Их называют золотые,

                                                      Они к труду привычные.

                                                        В них дело спорится умело -

                                                           Всё могут сделать, воссоздать.

                                                           С душой берутся, ловко, смело.

                                                        Таким не свойственно скучать.

«Золотые руки» - так мы говорим о тех, кто достиг вершин мастерства в своем деле. Простор фантазии и упорный труд — вот секрет многих великих мастеров. Найти простор для фантазии можно всегда, стоит только захотеть.

Закончились занятия в школе, сделано домашнее задание, наступает желанное свободное время. Как ты его проведешь? Перед телевизором, компьютером, просто слоняясь по улицам? А можно каждый час, каждую минуту заполнить самыми интересными и захватывающими делам: занятиями спортом, музыкой, техникой, искусством, чтением книг, сочинением стихов …

Увлекательных дел так много, что нередко теряешься, что выбрать. Не беда, если ты найдешь свое любимое занятие не сразу, важно, чтобы выбранное дело доставляло радость и помогло вам создать себя: стать умнее, смелее, сильнее, подготовиться к будущей профессии.

Среди твоих советчиков — родителей, друзей, учителей — далеко не последнее место принадлежит и книге. Она поможет найти интересное занятие, раскроет секреты мастерства.

Рассказать о таких книгах — главная цель встречи , прошедшей в нашей библиотеке № 24 с  читателями. А на встречу ребята — учащиеся школы №110 и 130 4, 5, 6 классов принесли работы, сделанные своими руками и поделились секретами  мастерства.

Магическая сила сокровищ

Сегодня 19 сентября учащиеся, наши читатели ООСШ № 110, 7-А класса совместно с библиотекарями филиала № 24 совершили увлекательное путешествие в мир драгоценных камней и металлов, полный красоты, тайн, очарования и поэзии.

Золото… Этот металл во все времена обладал магической притягательной силой. Мерцающий блеск возбуждал человеческую алчность, манил в неизведанную даль искателей приключений и часто являлся поводом для жестоких кровавых войн.  Необычные свойства золота позволили ему стать символом вечного, неизменного, ценного: «царем металлов».

У всех народов «бессмертный металл» был божественным.  Золото – символ света и солнца. Золото – это совершенство, могущество, власть, чистота. Именно эти качества человек всегда приписывал высшим силам. Так, в Индии золото – вечный огонь, свет, жизнь. В Китае – мужское начало - «ян».

Много существует легенд, связанных с алмазами. На встрече ребята узнали легенды   об известных драгоценных камнях, например об алмазе «Санси», который проделал сложный путь сквозь века, через континенты. Он был немым свидетелем гибели герцога Бургундии, обагрен кровью Генриха ІІІ и Генриха ІV , потом принадлежал Наполеону Бонапарту, судьба которых была весьма незавидна, и связывают это с алмазом.

Истории и легенды, рассказанные в книгах, представленных на выставке, вызвали большой интерес у читателей.

"Певц природы, поэт тонкой вечерней грусти"

К 165-летию выдающегося украинского «певца природы, поэта тонкой вечерней грусти» 12 сентября в библиотеке – филиале № 24 прошла встреча с нашими читателями – учащимися ООСШ №110, 6-А класса. На встрече ребята узнали о жизненном пути и познакомились с творчеством одного из самых известных мастеров юга России конца 19 начала 20 столетия Кириака Константиновича Костанди. 

Выдающийся художник, педагог, общественный деятель, академик живописи, усилиями которого в 1890 году было создано Товарищество южнорусских художников и сформировано своеобразная одесская школа живописи. Он был одним из организаторов создания музея изящных искусств в Одессе (ныне Одесский художественный музей).  Ребятам был прочитан отрывок из произведения К.Г. Паустовского «Книга странствий» о его встречи с художником и репродукции его работ.

Встреча с веселыми и добрыми книгами.

         Увлекательное путешествие в сказочную страну совершили воспитанники Д/У №204 совместно с библиотекарями филиала №24, где встретились с любимыми сказочными героями. Побывав в волшебных сказках, угадывали героев и название сказки по описанию, отрывкам из произведений, предметам, принадлежащим героям сказок.

         А потом ребята приняли участие в сказочной викторине, отгадывая песенки сказочных героев и подпевая им. Активное участие приняли в литературном состязании «Из какой это сказки?», ребята помогли героям сказок преодолеть все препятствия и вернуться в свою сказку. Все ребята показали хорошие знания произведений.